Лавров соромить Латвію та Естонію (“Latvijas Avize”, Латвія)

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, виступаючи в Раді ООН з прав людини в Женеві, піддав різкій критиці ситуацію з негромадянами в Латвії та Естонії, назвавши її «ганебною». Міністр закордонних справ Латвії Гіртс Валдіс Крістовскіс висловив подив.

«Особливої уваги вимагає потреба забезпечення прав національних меншин, особливо в контексті такого ганебного явища, як хронічна проблема безгромадянства у Латвії та Естонії. Ми хотіли б домогтися повного виконання відповідних рекомендацій Ради Європи, ОБСЄ, комітету ООН з ліквідації расової дискримінації», – сказав Лавров. Свій виступ він розпочав, підкресливши, що «масові протести на Близькому Сході та в Північній Африці виявили ряд проблем, що накопичилися». Стабільність можуть забезпечити лише демократизація і модернізація – не тільки в окремих державах, але й «у всій системі міжнародних відносин вцілому». Лавров закликав активніше звернутися до питань прав людини створеній п’ять років тому Раді ООН з прав людини, яка «довела свою здатність приймати ефективні рішення».

У продовженні виступу Лавров торкнувся історії Другої світової війни та її розуміння в наші дні. На його думку, цьому загрожують «неприйнятні політичні спекуляції і спроби спотворення», а також спроби «зрівняти в правах жертв і катів, визволителів і агресорів, поставити під сумнів рішення Нюрнберзького трибуналу. «Такі дії є ні чим іншим, як знущанням над пам’яттю мільйонів людей на всіх континентах, полеглих в боротьбі з нацизмом, це створення сприятливого підгрунтя для тих, хто намагається насадити нові людиноненависницькі ідеології. За ініціативою Росії Генеральна асамблея ООН щорічно приймає резолюцію, що закликає припинити ці спроби. На жаль, деякі країни, в тому числі й представники антигітлерівської коаліції, соромляться підтримати цю резолюцію, посилаючись на свободу слова. Таку позицію ми вважаємо вкрай небезпечною », – сказав Лавров. Необхідно зазначити, що Росія щороку подає Генеральній асамблеї ООН проект резолюції із засудженням «героїзації нацизму». Європейські держави при голосуванні по цій резолюції утримуються, а США голосують проти.

«Я щиро здивований словами Міністра закордонних справ Росії на 16-й сесії Ради ООН з прав людини про те, що в Латвії хронічно порушуються права нацменшин. Така заява дисонує з нинішньою позитивною динамікою розвитку латвійсько-російських відносин », – вважає Крістовскіс. «Латвійське законодавство та чинні норми з питань національних меншин цілком відповідають стандартам Ради Європи, ОБСЄ і ООН, і це внутрішня справа Латвії. Кожному негромадянину Латвії дана можливість натуралізуватися. Однак робити це чи не робити, є вибором кожного окремого індивіда», – сказав міністр закордонних справ Латвії.

«Громадянство не є питанням прав людини, але у зв’язку з правами людини, перш за все, критикам слід подивитися на себе», – сказав, коментуючи слова Лаврова, президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес, повідомляє BNS.

Висловлювання Лаврова не залишив без уваги і Міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает. Він висловив жаль тому, що слова, сказані главою МЗС Росії про політику Естонії в сфері громадянства є «необ’єктивними» та «заснованими на невірній інформації». «Завдяки успішній роботі уряду Естонії з 1991 року чисельність негромадян скоротилася до п’ятої частини від колишнього кількості», – повідомляє МЗС Естонії. Пает також підкреслив, що будь-який постійний житель Естонії має право подати заяву на отримання естонського громадянства, а «роль Росії в цьому контексті не була конструктивною».

ООН є тією організацією, з боку якої на адресу Латвії та Естонії вже звучали заклики пом’якшити мовні вимоги й умови для отримання громадянства.

1 лютого цього року Латвія представила бюро ООН у Женеві свою першу доповідь про загальну ситуацію з правами людини. Даний документ затверджений урядом Латвії 11 січня цього року. Латвія повинна буде захищати цю доповідь на 11-й сесії робочої групи Спільного періодичного звіту Ради ООН з прав людини, який відбудеться з 2 по 13 травня в Женеві.

Загальний періодичний звіт Ради ООН з прав людини заснований в 2008 році і передбачає оцінку ситуації з правами людини у всіх країнах-членах ООН раз на чотири роки.

Інара Мурнієце

Джерело: ИноСМИ
Оригінал статті: Latvijas Avīze

Related posts:

Short URL: http://bbs-news.info/?p=446

Реклама

Ми на Facebook

Вхід | Ukrainian information service