Рішення Росії підсилює перспективи вступу Молдови в ЄС (“EUobserver.com”, Бельгія)

Фото: EUobserver.com

Росія заявила, що готова  вивезти військове майно часів холодної війни з Молдови, що підсилює перспективи закінчення Придністровського конфлікту й збільшує шанси Молдови на входження в майбутньому до складу Європейського союзу.

Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров зробив пропозицію щодо трьох збройних складів, розташованих у спірному молдовському регіоні  Придністров‘я на переговорах із главою МЗС Молдови Юріе Лянке в Москві у вівторок (29 березня).

«Кінцеву мету ми бачимо абсолютно однаково: особливий статус Придністров‘я в рамках єдиної держави та  у рамках територіальної цілісності Республіки Молдови, що, до речі, є державою з конституційним нейтралітетом, у чому ми розглядаємо істотний внесок у творення архітектури безпеки на європейському континенті», – заявив російський міністр, передає інформаційне агентство ІТАР-ТАСС.

«Звичайно, сторони самі мають погодитися на це,  насамперед, на основі рівності й взаємоповаги, як слід сторонам, що ведуть переговори,», – додав він, говорячи про необхідність переговорів між лідерами самостійників  Придністров‘я та Кишинеу.

Заява Лаврова пішла услід за зустріччю з дипломатами Європейського союзу в російській столиці два тижні тому, де він заявив, що Росія хоче почати офіційні переговори за рішенням придністровського конфлікту в червні в так званому форматі «5+2».

Група «5+2», що включає представників Придністров‘я, Молдови, Росії, України, ОБСЄ, Євросоюзу та США – повинна виробити деталі для червневих переговорів на зустрічі у Відні в наступний понеділок.

«Це справжній прорив», – заявив один  дипломат ЄС.

Придністров‘я  відійшло від Молдови  після короткої громадянської війни 1990-х років. Невизнана Придністровська Молдовська Республіка на попередніх переговорах не змогла досягти домовленості про те, скільки влади і який варіант напівавтономного статусу повинна мати нова структура федерального типу.

Але ще більшим каменем спотикання стало питання про те, що робити з російською військовою інфраструктурою,  боєприпасами  та російськими солдатами, яких налічується близько  1 200, і які все це охороняють.

Європейський союз, зі свого боку, торпедував попередні домовленості, які передбачали збереження російської військової присутності в Придністров‘ї на невизначений час. Він також ясно дав зрозуміти, що Молдова не може вступити в ЄС у своєму розділеному стані після негативного досвіду Кіпру. Сторона греків-кіпріотів вийшла із процесу  щодо досягнення миру з невизнаною Турецькою республікою Північного Кіпру, ініційованого силами ООН,  після того, як розділений острів вступив у Євросоюз. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, виступаючи на заході в Кишиневі у вівторок, пообіцяв допомогти в курсі Молдови до Євросоюзу.

«Ми переконані, що це (вступ Молдови в ЄС) – в інтересах Молдови, Польщі та  всієї Європи», – сказав він, за даними польського агентства Polish Press. «Ви продемонстрували, що навіть у важких обставинах і в складні часи ви можете йти вперед з високо піднятою головою».

«Ми розраховуємо на прогрес тут (з  питання Придністров‘я), – додав він, – ми допоможемо вам із цим». Молдавський лідер Влад Філат відзначив, що «підтримка ЄС – це величезний мотивуючий фактор» у плані політичних реформ і боротьби з корупцією. «Ми продовжимо послідовно діяти в напрямку інтеграції в Європейський союз. Ми європейська країна, у нас є право користуватися європейськими цінностями».

Туск також заявив, що Польща під час свого президентства (у ЄС) у другій половині 2011 року буде працювати над тим, щоб керівництво ЄС не забувало про пострадянські держави на тлі спроб союзу впоратися із кризами в Північній Африці й на Близькому Сході.

Жоден з лідерів не говорив про можливі строки вступу Молдавії в ЄС.

Не говорячи про технічну відповідність цієї невеликої країни критеріям для вступу, побоювання Заходу свіжого припливу бідних мігрантів і велику загальну втому  Євросоюзу від постійного розширення бачаться перешкодами на шляху Кишинева.

Прихід до влади проєвропейскої коаліції Філата після революції в 2009 році знаменує собою один з деяких зовнішньополітичних успіхів ЄС на пострадянському просторі, на тлі діаметрально протилежних подій і відходу від демократичних стандартів у Білорусії, Азербайджані й Україні.

Джерело: EUobserver.com

Related posts:

Short URL: http://bbs-news.info/?p=921

Реклама

Ми на Facebook

Вхід | Ukrainian information service