Соціологи оцінили вплив “російського фактору” в Україні, Румунії та Молдові (“Deutsche Welle”, Німеччина)

11 березня в Києві були оприлюднені результати дослідження «Сприйняття Росії в Україні, Румунії та в Молдові». Соціологи дали оцінку ролі «російського фактору» в політичній, економічній та гуманітарній сферах трьох країн, а також ступеня симетричності двосторонніх відносин. Києву, Кишиневу та Бухаресту вони порадили всерйоз задуматися над стратегією розвитку відносин з Росією.

Проект здійснив київський Інститут євроатлантичного співробітництва (ІЄАС) спільно з молдовським Інститутом державної політики (The Institute for Public Policy) та румунським Центром запобігання та попередження конфліктів (The Centre for Conflict Prevention and Early Warning). Фінансовим донором проекту виступив міжнародний фонд «Відродження».

Національні інтереси в обмін на газ

Екс-міністр закордонних справ, голова ІЄАС та голова парламентського комітету з питань євроінтеграції Борис Тарасюк заявив, що сприйняття Росії в Україні залишається неоднозначним, пояснивши це непередбачуваністю Москви. За його словами, за «помаранчевої» влади «спостерігалося несприйняття керівництвом Росії керівництва України». В той же час, незважаючи на політичні перипетії, торгівля між двома державами процвітала весь цей період. Винятком став лише кризовий 2009 рік.

Нинішній стан міждержавних відносин екс-міністр назвав «здачею базових національних інтересів України на догоду Кремлю». Як доказ цього він гадав про антиукраїнські висловлювання російських чиновників, Харківські угоди, що передбачали пільгове газопостачання в обмін на пролонгацію перебування Чорноморського флоту в Криму, об’єднання передових галузей української промисловості з російськими компаніями та політику Януковича у сфері культури і освіти.

«Весь минулий рік ми були свідками наступу Росії на стратегічні інтереси України», – резюмував Тарасюк.

Асиметричні симпатії

Українці ставляться до росіян краще, ніж росіяни до українців, повідомив аналітик ІЄАС Володимир Горбач. Симпатії ці мало залежать від політичної ситуації, а швидше обумовлені історичними та прагматичними факторами. «Росія асоціюється в українців, перш за все, з енергоносіями, які критично необхідні для функціонування української промисловості», – заявив, зокрема, Горбач.

Експерт розповів про існування «цілої палітри ставлень до Росії» – від жорсткого заперечення до повного злиття. Причина криється в неоднорідності українського суспільства. Росіяни ж, за словами аналітика, вважають, що українці повинні думати так само як вони та розділяти їх політичні вподобання.

Найяскравіше таке ставлення проявилося у формі «не тієї поведінки українського суспільства, на яку чекали в Росії» впродовж 2005-2009 років. Така позиція росіян знаходить підтримку у частини українського суспільства. Причину цього Горбач бачить у некритичному передруці повідомлень російських ЗМІ в українських виданнях. «Це призводить до проникнення елементів зовнішньої пропаганди Росії в Україну», – вважає експерт.

Роздвоєння ідентичності

Інформаційний простір Молдови багато в чому визначається безпосередньо російськими телеканалами, повідомив програмний директор молдавського Інституту державної політики Оазу Нант. В результаті – «роздвоєння громадянської ідентичності в сприйнятті Росії».

Експерт процитував результати замірів громадської думки в Придністров’ї, згідно з якими три чверті жителів цього регіону підтримують російського прем’єра Путіна. 40 відсотків жителів готові об’єднатися з Росією. При цьому, ще три чверті жителів республіки підтримують ідею вступу Молдови до Євросоюзу. У той же час половина опитаних продовжує вважати стратегічним партнером країни Росію.

Одним з факторів, що впливає на сприйняття Росії в Молдові, так само як і в Україні, залишається енергетична залежність республіки. Нант назвав її «прямою загрозою національній безпеці». Сама життєздатність «проекту під назвою Республіка Молдова» багато в чому залежить від зовнішніх факторів. У той же час, сьогодні ситуація, як вважає Нант, змінюється в кращому для Молдови напрямку.

Румуни виробили імунітет

У Румунії вплив Росії обмежується лише економічною сферою, вважають автори дослідження. За словами директора румунського Центру запобігання і попередження конфліктів Юліана Кифу, незважаючи на тоталітарне минуле, румунське суспільство виробило «достатній імунітет до спроб впливу на свої базові цінності». Кіфу попросив не розцінювати таке ставлення румунів проявом ксенофобії чи антипатії до Росії і росіян.

Джерело: ИноСМИ

Оригінал публікації: Deutsche Welle

Related posts:

Short URL: http://bbs-news.info/?p=684

Реклама

Ми на Facebook

Вхід | Ukrainian information service